Home

 all I need is freedom, not this ego-land...

Venichka

  • Jun. 25th, 2008 at 2:02 PM

"Возвращающихся ностальгированных эмигрантов называют подберезовиками." 

Ленин Шмидту, Троцкому, Цурюпе, Шляпникову, Рыкову, Томскому: "Прошу  Вас собрать совещание наркомов - об оздоровлении фабрик и заводов путем сокращения количества едоков "(2 апреля 1921 ).

Ленин в комиссию Киселева:  "Я  решительно  против  всякой траты картофеля на спирт. Спирт можно и должно делать из  торфа.  Надо  это  производство спирта из торфа развить" (11 сентября 1921 года).

Нєізвєстний автор

  • Jun. 19th, 2008 at 4:59 PM

 "Нє всьо в жизні Достоєвскій"

мислі

  • Jun. 13th, 2008 at 2:40 PM

якщо так піде далі, то стану аналітичним філософом, тому що деякі приклади сучасної західної славістики можна назвати meaningless utterances, і все. інших варіантів нема. що, наприклад, означає таке речення: "The raw power of his novels explodes our consciousness"? Зі свідомістю ще можна миритися, але "raw power "??!!! єто как? таке враження, що тутешня славістика (за окремими винятками) зависла в якомусь чистилищі між класичною філологією та компаративістикою, чекаючи або відпущення гріхів, або вічного вогню.  ані стилем, ні думкою не надихає...

Ильф

  • May. 19th, 2008 at 7:12 PM

«Вот радио есть, а счастья нет…» 

Регіони

  • May. 15th, 2008 at 11:56 AM

 Консалтінгова компанія, яка пов"язана з кандидатом у президенти від республіканців, сенатором МкКейном, була найнята Партією Регіонів для поліпшення імиджу партії в західних СМІ протягом літа та осені 2007 року  Статтю про деталі угоди надрукував Wall Street Journal  Нічого надзвичайного, крім суми винагороди, яку отримала консультуюча сторона - 35 тис. доларів за місяць. Це мало чи багато?..

your bones, madame

  • May. 8th, 2008 at 12:03 PM

 зі зламаною стопою не можу робити ні того, що робить Алесандра, aні того, чим займається у вільний від музики час Стінг. а могла б... 

бережіть ваші ноги!

http://www.youtube.com/watch?v=MgKGp3FU1tY

Девочка

  • May. 4th, 2008 at 10:04 PM

 
 
Она выдумала свою кареглазую любовь – худенького мальчишку с гитарой за спиной... Развесила в комнате сны (изнанкой к дверям), обклеила стены бумажными журавликами, одела цветастую цыганскую юбку и стала ждать. Нет, вы не думайте, ей до романической кисейной барышни circa 19 века было архи-далеко: такую высоту она и не стала бы пробовать взять. Ее звали «Нормальненькая». И, как все нормальненькие люди, девочка знала, что мыслить необходимо рационально (или, по крайней мере, делать вид рационально мыслящего человека). 

Распорядок дня рационально мыслящего человека:

 

Blessed be wikipedia

  • Apr. 28th, 2008 at 7:07 PM

думали-гадали, мучались, ночами не спали.  а все оказалось значительно проще

 http://en.wikipedia.org/wiki/Meaning_of_life

Apr. 23rd, 2008

  • 8:55 PM

а ще Відень був таким

Apr. 23rd, 2008

  • 8:46 PM

 а таким - Мюнхен

Apr. 23rd, 2008

  • 8:39 PM

 таким був Відень

нам

  • Apr. 10th, 2008 at 2:24 AM

не хватает хаоса

Solzhenitsyn

  • Apr. 7th, 2008 at 1:13 AM

 Солженіцин продовжує тішити своїми інтерпретаціями історії. Цього разу вони про змову українських шовіністів проти "істиного розуміння Радянської (Російської історії)": в Boston Globe опублікована коротенька стаття дисидента, суть котрої зводиться до того, що дурному "недалекому" Заходу ніколи не зрозуміти "нашої" історії, чим, відповідно, скористалася купка українських націоналістів, придумавши "казку" про голодомор. Позитив статті, мабуть, у тому, що автор мимоволі визнає Росію спадкоємницею СРСР. Питання: як це співвідноситься з його позицією колишнього дисидента залишається відкритим

Apr. 6th, 2008

  • 11:07 PM

 нужен собеседник, а не partner in crime...

Apr. 3rd, 2008

  • 3:01 AM

 

 

**************

 

- Раз, два, три, четыре...девять.

Сегодня их девять, ступенек, ведущих вниз к станции метро. Количество – это странная категория, она зависит от пространственного размещения субъекта, ведущего подсчет. Т.е. меня. Когда я поднимаюсь вверх – ступенек десять. Воздушное слетание вниз оставляет за собой девять штук, плюс летящее вдогонку «Хорошего дня».

 

... Почти одиннадцать. Скоро Она появится. Протереть бы экраны телевизоров, но слишком много людей, не успею. Жетоны, сдача, жетоны, чек, жетоны. «Пять жетончиков, пожалуйста!» Он пропустил момент, когда Она мелькнула на экране первой камеры наблюдения, и заметил ее уже совсем рядом со стеклом. Сантиметры иногда решают слишком многое. Ее рука с зажатой банкнотой, акцент, выдающий границы и пространства, которые Он никогда не видел и не пересекал.